Дифтерія: що це таке, які її симптоми 

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем. 

Як передається дифтерія 

Збудник - дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1% розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60 С та вище), дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).  

Симптоми дифтерії та можливі ускладнення: 

- біль у горлі; - підвищена температура; - наліт на мигдалинах сірого кольору; - осиплість голосу; - ускладнене дихання та ковтання; - висока температура; - набряк слизової оболонки носоглотки; - збільшення лімфатичних вузлів. За своїми клінічними проявами хвороба схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та  набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи й часто призводить до смерті. Токсичне ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції також можуть мати летальні наслідки. Небезпечність захворювання характеризується високою смертністю,  в 50 випадках з 1000. 

Наслідки можливого спалаху дифтерії можуть бути набагато серйознішими, ніж кору. У випадку з останнім, за статистикою, серед тисячі хворих помирає одна людина, а від дифтерії - від 50 до 100 смертей на тисячу інфікованих.   Востаннє епідемія дифтерії в Україні була в 90-х роках ХХ сторіччя. Тоді через низьке охоплення дітей вакцинацією та відсутність ревакцинації дорослих захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.  

Як та коли вакцинуватися від дифтерії 

Хворіють на дифтерію нещеплені або не ревакциновані люди. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).  Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну - у 16 років — АДП-М.  Дорослі ж повинні ревакцинуватися (вакцинуватися повторно) кожні 10 років. Тобто якщо востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити у 26 років, другу - в 36 і так далі.  Якщо доросла людина або дитина старша 7 років раніше не вакцинувалися від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя. 

Захистіть себе та свої близьких – ВАКЦИНУЙТЕСЬ!

Адміністрація КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Оріхівської міської ради