Важливість вакцинації: які права є у батьків, і які обов’язки – у медиків?

Ще раз хочеться розповісти  про те, які права є у дорослих і дітей в питанні вакцинації, а також яку відповідальність несуть батьки за відмову від щеплень.

ФАКТ. 

В Україні вакцинація дітей здійснюється тільки за згодою батьків і є добровільною, не дивлячись на те, що самі щеплення, внесені до Національного календаря, іменуються обов’язковими. Тому без відома законного опікуна медпрацівники не мають права проводити будь-які маніпуляції з дитиною.

ЯКЩО ПРОТИПОКАЗАНО. 

При виявленні медичних протипоказань до щеплень (з ними можна ознайомитися відвідавши сімейного лікаря) дитину направляють на комісію з питань вакцинації. Якщо недуга дитини, на думку медиків, не є протипоказанням для щеплення, то вона може бути допущена до неї.

ЯКЩО НЕ ЗА ГРАФІКОМ. 

У нашій країні діє Національний календар щеплень. Це графік, за яким, в ідеалі, повинна бути щеплена кожна дитина. Але часто буває так, що дотримати цей графік з якоїсь причини неможливо: малюк хворів, був у від’їзді, не було вакцини  або була, але не така, як хотіли батьки, тощо. У такому випадку єдиний наслідок, з яким може зіткнутися сім’я, – це високий ризик захворіти тим інфекційним захворюванням, щеплення від якого було пропущене.

            Будь-який пропуск у графіку може бути заповнений у більш зручний час, і батькам за «прострочення» нічого не загрожує. Для цього потрібно звернутися  до свого сімейного лікаря  і скласти індивідуальний план подальшої вакцинації.

ПРАВО ВИБОРУ.

Якщо батьки вирішили вакцинувати дитину, у них є три варіанти, як це можна реалізувати.

            По-перше, зробити це можна безкоштовно в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини  до якої задекларовано дитину. 

            По- друге придбати вакцину самостійно і зробити щеплення нею в амбулаторії. Однак це попередньо потрібно узгодити із своїм сімейним лікарем.

             А також в приватному медзакладі – за окрему плату або в рамках своєї програми медстрахування, якщо вона передбачає планову вакцинацію дітей.

ЩО ПОВИНЕН ЗРОБИТИ СІМЕЙНИЙ ЛІКАР?

            Незалежно від того, де і на яких умовах ви будете робити щеплення, лікар повинен:

– вивчити історію хвороб дитини і реакції на попередні щеплення, якщо вони були;

– виміряти температуру, провести огляд шкірних покривів, порожнини рота, слизових оболонок, послухати легені і бронхи;

– отримати письмову згоду одного з батьків (опікунів) на проведення щеплення (форма № 063-2 / о);

– оформити медичний висновок про стан здоров’я дитини;

– зробити запис про проведене щеплення із зазначенням наступних даних: торгова назва вакцини або анатоксину, назва виробника, доза, серія, термін придатності. Якщо препарат імпортний, додатково потрібно вказати оригінальне найменування українською мовою;

– спостерігати за дитиною не менше 30 хвилин (точний час має бути зазначено в інструкції щодо застосування вакцини або анатоксину).

 ЯКЩО ІДУТЬ НА ВІДМОВУ. 

Якщо батьки або опікун дитини відмовляється від щеплення, він повинен оформити відмову офіційно – на бланку встановленого зразка, який, у разі ухвалення такого рішення, нададуть  в амбулаторії. Однак перед підписанням форми відмови батьки повинні прослухати роз’яснення медиків про можливі наслідки.

            Слід відзначити, що відмова від одного щеплення не означає відмову від всіх відразу. На свій розсуд і під свою відповідальність батьки мають право зробити деякі щеплення з Національного Календаря вибірково або згодом змінити своє рішення і погодитися на вакцинацію, від якої раніше відмовилися. Медики, зі свого боку, повинні посприяти батькам, які вирішили вакцинувати дитину.

Згідно статті 15 Розділу III Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постанови Верховного Суду України від 17.04.2019 року «Про розгляд справи № 682/1692/17»; Листа МОЗ України та Міністерства освіти і науки від 06.09.2018 року №05.2-11/235301 1/9-537 «Щодо напруженої епідемічної ситуації» про недопущення невакцинованих дітей (за відсутності протипоказань) у заклади освіти», дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з Календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. Але це не означає, що дитина позбавлена права на освіту, оскільки вона може її отримати альтернативно, а реалізація права на освіту передбачає виконання певний дій. Це лише стоїть в інтересах насамперед дитини, а саме збереження здоров’я та отримання знань.

В разі, якщо дитина немає жодного щеплення від захворювань, які належать до контрольованих інфекцій, тобто тих, яким можна запобігти при проведенні щеплень, при відсутності формування колективного імунітету, у зв’язку з відмовами батьків від вакцинації дітей, в разі спалаху кору, дифтерії, поліомієліту, дитина буде незахищеною від них, що при захворюванні призведе до тяжких ускладнень з враженням нервової, дихальної, серцево-судинної систем та нирок. 

Тому відокремлення невакцинованих дітей від колективу визначає потребу дитини в індивідуальному навчанні та забезпеченні захисту дитини від інфекційних захворювань.

ЗАПИТАННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ВІДВІДУВАННІ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ:

Чому так важливо, щоб щеплення отримала максимальна більшість людей?

Чому не можна захистити себе персонально?

            Щеплення не формує пожиттєвий імунітет. Переважно, дія щеплення триває десять років. Але завдяки масовому щепленню в суспільстві формується так званий "колективний імунітет". Колективний імунітет — це достатня кількість людей у якійсь конкретній спільноті (не менше 95% населення), які мають достатній рівень імунітету проти того чи іншого інфекційного захворювання. В Україні цей відсоток значно нижчий. Експерти називають різні цифри (60-80%). Це створює умови для спалаху хвороб, як відбувається зараз із  захворюванням на кір та дифтерію.

Чи дає щеплення гарантію, що людина не захворіє?

             Щеплення не дає такої гарантії. Людина може захворіти. Але більшість хвороб страшні своїми ускладненнями. Щеплення дає гарантію, що хвороба не стане смертельною або не призведе до серйозних порушень у здоров'ї людини. 

Чому дітей без щеплення не допускають до дитячих колективів?

            Якщо навіть не посилатися на статті Законів, які є досить суперечливими, то варто послухати пояснення відомого лікаря Євгена Комаровського: 

            "Найстрашніша, найбожевільніша ситуація виникає тоді, коли суспільство вирішує робити щеплення, але половина робить щеплення, а половина – ні. Це призводить до того, що хворіти починають дорослі. Коли не щеплено нікого, то з вірусом люди зустрічаються в дитинстві. Коли щеплено половину, то шанси підхопити вірус у дитинстві зменшуються, і з ним починають стикатися дорослі. А дорослі хворіють значно важче за дітей. І тоді ціна кору багаторазово зростає, і дорослі починають вмирати", – заявив лікар.

            Тобто, дитина, яка не має щеплення, може заразити, наприклад вихователя або вчителя, 17-річного старшокласника, якщо останнє щеплення від кору вони отримували більше, ніж 10 років тому. 

            Навіть в найдемократичніших суспільствах, коли мова йде про суспільну загрозу виникнення епідемії - приймаються дуже серйозні рішення, аби запобігти цьому. 

            Наприклад, у Бельгії у 2008 році виник високий ризик розвитку спалаху поліомієліту. Було видано відповідний нормативний документ, згідно з яким батьки, що відмовлялися проводити щеплення своїм дітям без медичних протипоказань, спочатку викликалися на бесіду, а в разі неефективності — сплачували високий штраф або навіть засуджувалися до ув’язнення терміном на 5 місяців.

Що робити тим батькам, які купили довідку, що у дитини є всі щеплення відповідно до віку?

            Їм потрібно усвідомити, що вони наражають і свою дитину, і інших людей - на ризики. Але вийти з цієї ситуації непросто. Якщо в картці у дитини є позначки про щеплення - зробити їх ще раз просто так неможливо. Або ж людина має написати пояснювальну, чому так сталося, та бути готовою до відповідальності, або ж щеплення потрібно робити у приватному порядку. Їхати в аптеку, де продають вакцину, та зробити щеплення там. Або з дотриманням всіх вимог транспортувати дозу вакцини до медичного закладу. 

Кому не можна робити щеплення з медичних причин?

            Щеплення можна робити тільки тоді, коли в дитини на даний момент немає гострої інфекційної хвороби: ні нежитю, ні проносу, ні висипань, ні підвищеної температури. Чому саме гострої та інфекційної? Тому що кожна вакцина — це навантаження на імунітет. І для того, щоб відреагувати на щеплення і виробити достатню кількість антитіл, організм має бути більш-менш вільний від інших «справ», пов’язаних із становленням імунітету.

            Категорично не можна робити онкохворим дітям, дітям з імунодифіцитом та дітям, які схильні до судом. Ця група дітей перебуває під захистом колективного імунітету та як раз складає ті 5-6% похибки на загальну вакцинацію. 

Як бути, якщо у дитини гостра алергічна реакція на компоненти вакцини?

            Переважно батьки називають так абсолютно нормальну реакцію на вакцину АКДП. В склад вакцини вводиться спеціальні речовини, які викликають гострі запальні процеси в тому місці, куди вакцину вкололи. Для чого це потрібно? Вакцина не потрапляє в кров, а залишається в м’язах. Там починається запалення, і імунні клітини з усього організму прямують в місце уколу “знайомляться” з препаратом. Вироблення імунітету відбувається саме так: не препарат розноситися по організму, а імунні клітини знайомляться з ним в стегні або “5-й точці”. Про реакцію на щеплення АКДП обов'язково мають попередити батьків, а також дати рекомендації, як себе поводити. 

Тому,  щоб дорослі та діти були захищені від інфекційних хвороб і вчасно зробили щеплення, треба звернутися до свого сімейного лікаря в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Оріхівської міської ради та отримати всі необхідні рекомендації для вакцинації.

Станом на 30.01.2020 року в нашому закладі є в наявності наступні вакцини: